201819/10
Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.
Всесвітній день боротьби з раком грудей відзначається щорічно 15 жовтня. В Україні, починаючи з 2005 року, 20 жовтня проводиться Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Мета заходів цього дня - привернути увагу суспільства до проблеми онкозахворювання молочної залози, покращити обізнаність населення з цього питання, нагадати, особливо жінкам, щодо необхідності ранньої діагностики раку грудей та своєчасного початку належного лікування, а отже можливості врятувати життя.
Рожева стрічка як інтернаціональний символ цього дня використовується з 1991 року громадськими організаціями і приватними особами, які підтримують програму боротьби проти раку грудей. Рожевий колір - це колір життя, краси та здоров’я, все те, що асоціюється з жіночим щастям. Рак молочної залози (РМЗ) - найбільш розповсюджена форма злоякісних пухлин у жінок, займає перше місце в структурі жіночої онкопатології як в Україні (близько 19%), так і у світі. Серед жінок, які померли від РМЗ, 30% складають пацієнтки репродуктивного віку. Захворіти на цю недугу може будь-яка людина, у тому числі й чоловіки. Проте, понад 99% всіх пацієнтів хворих на рак молочної залози - жінки. Ризик захворіти прямопропорційний віку жінки - серед жінок у віці до 30 років на РМЗ страждає біля 4%; найбільша смертність - у віці 40-50 років.
В Україні щорічно діагностується понад 15000 нових випадків захворювання, яке забирає життя кожної другої жінки з діагнозом рак грудей. В Європі кількість випадків раку грудей, що діагностовано, більша ніж в Україні, але смертність набагато менша. Вищий рівень виживання європейців пояснюється більшим відсотком ранньої діагностики і, відповідно, початком лікування на ранній стадії захворювання.
Статистика свідчить, що на перший стадії захворювання рак грудей виліковується у 95% пацієнток, на другий - 80%, на третій - 50%. Головною причиною високої смертності в Україні є пізнє виявлення цього захворювання, як правило на стадії, коли ймовірність вилікуватися вкрай мала - не більше 5-6%. Тому питання профілактики цієї патології та раннього діагностування захворювання надзвичайно актуальне.
Основні фактори ризику виникнення раку молочної залози:
- вік (понад 40 років);
- спадкова і сімейна схильність (вірогідність захворіти збільшується у 2-6 разів, якщо мати або сестри хворіли на РМЗ);
- пізня менопауза (у віці старше 50 років);
- ранній початок менструацій (до 12 років);
- відсутність пологів або перші пологи у віці старше 30 років;
- переривання вагітності;
- фіброзно-кістозна мастопатія та інші проліферативні захворювання молочних залоз (в 3-5 разів частіше);
- ожиріння (понад 40% нормальної маси);
- цукровий діабет;
- гіпертонічна хвороба;
- систематичне тютюнопаління та зловживання алкоголем.
Але, наявність цих факторів ризику не означає, що ви обов'язково захворієте. Так само, як їх відсутність не гарантує захист від цієї недуги.
Фахівці наголошують, що захиститися від цього вкрай небажаного захворювання допоможе увага до власного здоров’я і, перш за все, необхідно навчитися контролювати основні фактори ризику та виконувати прості правила профілактики:
- вік (понад 40 років);
- здорова дієта: стежте за своїм раціоном;
- фізичне навантаження: більше рухайтесь;
- контроль споживання алкоголю: не зловживайте спиртним;
- контроль ваги: не переїдайте, боріться з зайвою вагою та ожирінням;
- контролюйте свій стан здоров’я, зокрема стан молочних залоз.
На сьогодні в Україні успішно діють ефективні програми попередження раку молочної залози та ранньої його діагностики:
- самообстеження;
- профогляди;
- скринінгові обстеження (УЗД, мамографія, онкомаркери).
Саме в такій послідовності слід застосовувати ці методи, адже у 80-90% випадків патологію виявляють самі хворі, 15-18% захворювання виявляють під час профоглядів і лише 4-6% під час скринінгових обстежень.
Найперший і найважливіший крок у профілактиці цього захворювання - самообстеження грудей. Кожна жінка повинна, починаючи з віку 20 років, проводити 1 раз на місяць самообстеження молочних залоз та обов’язково проходити 1 раз на рік огляд у мамолога, гінеколога або сімейного лікаря. Від цього залежить своєчасне виявлення, початок лікування і шанс врятувати своє життя.
Жінка має усвідомити, що самообстеження проводиться не з метою виявити захворювання, а щоб впевнитися у власному здоров,ї, адекватно контролювати та діагностувати його стан.
Самообстеження краще проводити в першу фазу менструального циклу після закінчення менструації. Жінкам менопаузального періоду або ж з нерегулярними місячними краще проводити самообстеження у визначені (ті ж самі) дні кожного місяця. Доцільно вести календар цих обстежень, до якого записувати усю відповідну інформацію.
Самообстеження включає два основні прийоми - огляд та пальпацію молочної залози, сосків, навколососкової ділянки та ділянки периферичних лімфатичних вузлів. Огляд потрібно проводити у теплій кімнаті, достатньо освітленій, перед дзеркалом, у вертикальному положенні в прямій і боковій проекції, з піднятими вгору і опущеними донизу руками.
Спочатку треба оглянути білизну в проекції молочних залоз. Забруднення (кров’янистого, коричневого чи жовтого кольору) можуть свідчити про виділення з сосків. При огляді молочних залоз потрібно звертати увагу на розташування, симетрію, розміри, форму, деформації і шкіру, особливо у вигляді «лимонної кірки».
При обстеженні сосків та навколососкової ареоли звертається увага на її форму, забарвлення, виділення, наявність дефектів (ерозії, травм), пухлино-подібних утворень.
Збільшені периферичні вузли можуть виявлятися навіть при огляді ділянок типового їх розташування. Іноді під час огляду діагностуються додаткові молочні часточки.
Пальпацію молочних залоз потрібно проводити в горизонтальному положенні. Під лопатку можна покласти подушку, щоб грудна клітка, з розпластаною на ній молочною залозою, була піднята. Ліва молочна залоза обстежується правою рукою, права, навпаки, лівою. При цьому необхідно дотримуватися певної послідовності (за ходом чи проти годинникової стрілки)обстеження всіх ділянок молочної залози. Пальпація розпочинається з ділянки соска круговими рухами з центру до периферії і поступово переходить у пахвинну ділянку цієї ж сторони для визначення стану периферійних лімфатичних вузлів, також обстежуються надключичні та шийні лімфатичні вузли. Завершується пальпація молочної залози стискуванням між пальцями соска в межах ареоли. Це дозволяє виявити патологічні виділення, їх характер і кількість.
При пальпації необхідно використовувати різні позиції: рука з боку, що пальпується, витягнута до гори, потім у бік і вниз. Внутрішній бік молочної залози зручніше пальпувати з піднятою рукою. Пальпацію проводять внутрішньою поверхнею кінцевих фаланг 2-5 пальців, обережно, уникаючи охоплення великих ділянок. Увага звертається на наявність ущільнень, тяжів, вузлів, болючих і малорухомих ділянок.
Під час самообстеження жінку мають насторожити виявлені:
- будь-які утворення у грудях - м’які, тверді, великі чи маленькі;
- щільні вузли самої молочної залози або навколо неї;
- подразнення чи висип невідомого походження, які не пов’язані з проявами алергії;
- набряки грудей;
- виділення із сосків, больові відчуття перед початком місячних або незалежно від них, при натисканні на груди, на соски;
- асиметрія молочних залоз.
При цьому необхідно знати, що чимало змін у грудях можуть бути ніяким чином не пов'язаніз онкозахворюванням. Щоб впевнитися в цьому, треба негайно звернутися до лікаря.
Нажаль, самостійно діагностувати рак на ранній стадії доволі важко. Адже, виразні симптоми з,являються на більш пізніх, як правило вже запущених, стадіях. Самообстеження не дозволяє виявити новоутворення, розмір якого менше 5 міліметрів, а саме на цій мікроінвазивній стадії пухлина найкраще піддається лікуванню. Статистика свідчить, що на 1 стадії рак грудей виліковний у 95% хворих.
З метою раннього виявлення РМЗ кожна жінка має обов’язково 1 раз на рік проходити обстеження у мамолога. У віці до 40 років - це УЗД, після 40 років - обов’язкова щорічна мамографія.
Мамографія - це сучасний високоефективний діагностичний метод виявлення патології молочних залоз жінок. Це скринінгове рентгенологічне обстеження дозволяє виявити пухлинніутворення на ранніх стадіях. Така щорічна профілактика знижує на 35% летальністьвід РМЗ у пацієнток віком до 50 років. Інформативність мамографії більше 90%. Така рання діагностика новоутворень грудних залоз дозволяє сучасній медицині повністю вилікувати пацієнткуабо мінімізувати втрати від онкопроцесу. Рання діагностика - рятує життя.
ШАНОВНІ ЖІНКИ,пам’ятайте: Ваше здоров’я, а отже жіноче щастя іблагополуччя родини залежать лишевід Вас.
ВООЗ рекомендує 12 способів знизити ризик розвитку раку:
- Не куріть. Не споживайте тютюн у жодних формах.
- Зробить будинок місцем, вільним від тютюнового диму. Підтримуйте ініціативи щодо заборони куріння на робочих місцях.
- Підтримуйте здорову вагу тіла.
- Ведіть активний спосіб життя. Намагайтеся менше сидіти.
- Правильно харчуйтеся.
- Якщо ви споживаєте будь-які алкогольні напої, то намагайтеся обмежувати дози. Для профілактики раку краще взагалі не вживати алкоголь.
- Уникайте надмірного перебування на сонці. Користуйтеся сонцезахисними засобами. Не ходить у солярій.
- Для уникнення впливу канцерогенних речовин дотримуйтеся правил техніки безпеки на робочому місці.
- З`ясуйте, чи не піддаєтеся ви випромінюванню від підвищеної концентрації радону в місці вашого проживання. Вживайте заходів для зниження рівня радону.
Для жінок:
- грудне вигодовування знижує ризик розвитку раку в матері. Якщо у вас є можливість , то годуйте вашу дитину грудьми;
- замісна гормональна терапія (ЗГТ) збільшує ризик деяких видів раку. Обмежте використання ЗГТ.
Забезпечте вашим дітям можливість отримати вакцину:
- проти гепатиту В (для новонароджених);
- проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) (для дівчаток).
Долучіться до організованих програм скринінгу раку:
- рак кишківника; рак грудей; рак шийки матки.
